Ми FRESH-фарш, ці нігери — на закрутках
Дає про себе знати стаж і відбита будка
От так флоу худ дав, get down, юний фрешбой
Базариш в нашу сторону — роби це обережно, поняв
Ні, не заплітаю коси, плету язиком
Скіні джінс, як чікс, ми полахали з кєнтом
Несем багато жесті, прийдем до тебе в гості
Розйобуєм твій простір, запхай язик в компостер
В моєму фреші є дешо, за нього люди не брешуть
В гору клешні — то треш мій, зірвані башні
Ця дич лізе на мене, їй мало треба більше
Мій орбіт з перегаром, я залишаюсь свіжим
Чухаю себе, ніби в вісімнадцять років
Реп летить по блокам 322, ми, ніби, LOCO
Око за око, чотко зрівняємо рахунки
Я буду білим і пухнастим — для твоєї суки
Я, напевно, вже старий і ви це поняли на днях
Я досі пишу в зошиті, малюю кола на полях
Міняю ручок кольори, закреслюю слова
В кінці листка напишу ще і позбираю по складах
Як це — видавати каламутну воду за чисту, з понтом, чесно? А
Хто би міг подумати, шо рано чи пізно, музлом керуватимуть числа
Як нам до такого бути готовими
Граємо лови ми, то викидаєм, то ловимо
Тут виникають нові запитання — сука, ви шо моніторили
Математичні туторіали? Як підібрати собі аудиторію?
Ви краще би глянули імена, які написали історію
Емсі двох поколінь, з хуйом по коліна, називай мене фрешер
Давно пробухав свою лінь, а ше я їбав Повалій, на грудях затежив
Де ше ти почуєш наше музло, як не з трубок ваших групіз
Ми ніби приходили з миром, та зняли перстені з ваших трупів
Таке ви хотіли майбутнє? Шоб ми кожен день воювали?
Нам похуй на ваші канони, хто там стріляє, бо я стріляю лише по їбалу