Ти дзвониш вночі і мовчиш не про мене
Знаєш, даремно, я все давно відчула
П'ю мед із вином, бережу ті останні сили тіла
Бо твоя любов тягне нас на дно
Тільки ти проводжав ту весну
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні Венеції
Ти пробачав мені все чи це знак
Що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
Сніг попелом став знала я не даремно
Пізно і темно, страшно іти кудись одній
Ти будеш мій ще на мить, не бажаєш зла, напевно
Краще нам піти у свої… Cвіти
Тільки ти проводжав ту весну
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні Венеції
Ти пробачав мені все чи це знак
Що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
А пробачати було нічого
Я так собі гралась, мов дитина
Від щастя і аж до відчаю
Я здогадувалась, що не єдина
Мучила себе протиріччями
Я не знала, що любов не завжди
Буде вічною
Тільки ти проводжав ту весну
Але байдуже в твоїх очах
Дні останні Венеції
Ти пробачав мені все чи це знак
Що поки Всесвіт мовчав
Ти палив мої кораблі
Ти проводжав мене
Та чому ж болить все на Землі мине
То ж нехай горить