Мені казали «прівєт»,
Мені казали «здравствуй»
І «давай до свіданья»
Казали мені.
І все це було б нормально,
Все б це було не страшно,
Якби це було у Пітєрі,
Або у Москві.
Але такими словами
Мене стрічає столиця
Жовтоблакитної країни,
Що чекає на транш
Вона чомусь не розуміє
Моєї мови:
Коли я кажу «привіт»,
Мене питають «ти са Львова?»
Ні, я з України — це навпроти Європи,
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.
Ні, я з України — проти вас я не проти,
Але мені треба знати, хто тут хто…
Так, я з України! Так, я з України!
І на стіні колгоспник
Каже «все пучком»,
І кожен день розпочинається
Гімном,
І сорочина біла,
І мова солов'їна,
На усіх каналах —
«Добрий вєчєр, Україна»
І як тут бути, на що чекати,
Одна земля — і Донбас, і Карпати,
Але не чує мене країна —
Моя мова просто класна, а не солов'їна.
Так, я з України — це навпроти Європи,
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.
Так, я з України — проти вас я не проти,
Але мені треба знати, хто тут хто…
Так, я з України — це навпроти Європи,
Це там, де Хрещатик, це там, де Дніпро.
Так, я з України — проти вас я не проти,
Але мені треба знати, хто тут хто…
Так, я з України! [2x]