О, як мало днів
Як же мало днів
Я тебе на чверть, ти мене — на пів
Тільки не дивись, як я буду йти
Сам від того йдеш в руки гіркоти
Всі мої слова
Я на них стою!
Що тобі до них?
Я не продаю!
Твоя кислота в моїй простоті випалила
Всю лю…
Звідки в тебе це?
Хто тобі відкрив?
Я би не змогла, в мене якось криво
Всі мої слова креслять в собі текст
Рвуть на собі шрифт, залишають «екс»
Он твоє вікно!
В ньому я живу!
В ньому я себе
Майже неживу!
Звідки в мене це, хто мені відкрив?
Дай вгадаю:
Лю… Лю… Ох, не вимовлю…