…Вибравшись, падають раптом
В темну безодню стрімглав
Де
Вже нема під ногами
Грунту твердого
Гор-
Дості родять тирана
Пха-
Ють до діл неподобних
До
Безхосенних же діл
Та
На найвищу високість
Вибравшись, падають раптом
В темну безодню стрімглав
Де
Вже нема під ногами
Грунту твердого
Гор-
Дості родять тирана
Пха-
Ють до діл неподобних
До
Безхосенних же діл
Та
На найвищу високість
Вибравшись, падають раптом
В темну безодню стрімглав
Де
Вже нема під ногами
Грунту твердого
Гор-
Дості родять тирана
Пха-
Ють до діл неподобних
До
Безхосенних же діл
Та
На найвищу високість
Вибравшись, падають раптом
В темну безодню стрімглав
Де
Вже нема під ногами
Грунту твердого
Горе вам, горе, людські покоління!
Поки живі, ви мов тінь та марна
Бо чи ж бува кому більшеє щастя
Як коли сам себе чує щасливим
І з тим чуттям умира?
Горе вам, горе, людські покоління!
Поки живі, ви мов тінь та марна
Бо чи ж бува кому більшеє щастя
Як коли сам себе чує щасливим
І з тим чуттям умира?
Гор-
Дості родять тирана
Пха-
Ють до діл неподобних
До
Безхосенних же діл
Та
На найвищу високість
Вибравшись, падають раптом
В темну безодню стрімглав
Де
Вже нема під ногами
Грунту твердого
Гор-
Дості родять тирана
Пха-
Ють до діл неподобних
До
Безхосенних же діл
Та
На найвищу високість
Вибравшись, падають раптом
В темну безодню стрімглав
Де
Вже нема під ногами
Грунту твердого
Горе вам, горе, людські покоління!
Поки живі, ви мов тінь та
Бо чи ж бува кому більшеє щастя
Як коли сам себе чує щасливим
І з тим чуттям умира?
Горе вам, горе, людські покоління!
Поки живі, ви мов тінь
Марна
Бо чи ж бува кому більшеє щастя
Як коли сам себе чує щасливим
І з тим чуттям
…ра?
Горе нам, горе, людські покоління!
Поки живі, ми мов тінь
Марна
Бо чи ж бува кому більшеє щастя
Як коли сам себе чує щасливим
І з тим чуттям умира?
Горе нам, горе, людські покоління!
Поки живі, ми мов тінь
Марна
Бо чи ж бува кому більшеє щастя
Як коли сам себе чує щасливим
І з тим чуттям…