На мене ти підвів обличчя
І свій мені довірив страх
Тепер сильніші будуть руки
Бо серце у моїх руках
Удень завжди були ми двоє
Вночі нас вітер розділяв
Ішов і брав мене з собою
Тобі нічого не казав
Але час все минає
Час, він спокою не знає
Тільки мить я з тобою
Мить. Може, то було любов’ю?
Може, то було любов’ю?
Не знаю, не знаю я
Тобі дивилася у очі
І в них сміялася тобі
Своїми плакала щоночі
Пробач на небі й на землі
Скажи: кого вже загубили
Того, напевно, вже не ждуть?
Закрию двері, всім спасибі
Мене ніколи не знайдуть
Але час все минає
Час, він спокою не знає
Тільки мить я з тобою
Мить. Може, то було любов’ю?
Може, то було любов’ю?
Не знаю, не знаю я
Що було любов’ю?
Може, то було любов’ю?
Не знаю, не знаю я