Хто з вас не хотів би любити?
Підніміть руку, опустіть очі
Хто з вас не засинав одиноко
Не вмирав у пустелі без неї?
Хто з вас життя не хвалив?
Не тому, що красиве
А тому, що любити хотів?
Хто з вас не дивився на звірів
І, що б вони не робили
Вірив їм?
Я і так одна
Я і так одна
Не забирай
Я і так одна
Я і так одна
Не забирай
Хто з вас не сварився на себе
За слабку волю, за малу віру?
Хто з вас не губився у вирі
І не вертався додому – вірити?
А можна з тобою посидіти?
Важко думати тільки про себе
Більше не можу. Дай мені руку
Нам же лишився всього один день
Я і так одна
Я і так одна
Не забирай
Я і так одна
Я і так одна
Не забирай