Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже!
Набулась я в полоні,
Годі вже, годі вже!
Ще весна,
Але сніг на світанку
Занесе кожне слово і крок.
Я піду — мало часу до ранку…
Не згуби мій терновий вінок!
Приголуб
Ти мене поцілунком
Ще хоч раз, тільки раз.
Влився біль мій
Отруєним трунком
До кохань і образ.
Досить вже!
Через дні, через ночі
Все мине, наче сни, відлетить.
Загасити я вогнище хочу.
Бачиш,
Попіл за вітром летить.
Годі вже.
Пізно вже.
Слів твоїх я не чую,
Годі вже! Ти прости.
В серці — сум,
Але я не жалкую, —
Не тримай, відпусти.
Хтось мені,
Мов карання, наврочив.
На коханні чорніють хрести,
Я в тобі залишитись не хочу.
Сил нема,
Не тримай, відпусти. Годі вже.
Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже,
Набулась я в полоні!
Годі вже, годі вже!
Я в тобі залишитись не хочу!
Сил нема, не тримай,
Сил нема, не тримай,
Відпусти!