Все, що тебе не вбиває,
Робить тебе сильнішим.
Ти ніби ще дишеш,
Раптом ледь не вмираєш.
Життя дає тобі здачі,
Планета з-під ніг тікає.
І все, що тебе не вбиває,
Нехай тебе не лякає.
Друже,
Де ж твої друзі,
З якими ти йшов так довго!?
Ніхто не питає, не кличе,
Ніхто не чекає вдома.
Так високо разом літали,
А падати вниз самому.
Розірвані вщент крила
Ти не покажеш нікому.
Бо вдача ласкає сильних,
І ти для неї не лузер,
Допоки ти віриш і мрієш,
Допоки ти б'єшся й любиш.
Коли твоє серце ржавіє,
Коли ролокостер несеться,
Здається, нічого не вдієш –
Це тільки здається!
Все, що тебе не вбиває,
Робить тебе сильнішим.
Ти ніби ще дишеш,
І раптом ледь не вмираєш.
Життя дає тобі здачі,
Планета з-під ніг тікає.
І все, що тебе не вбиває,
Нехай тебе не лякає.
Друже,
Ми ранені дикі звірі,
Яким рятувати Всесвіт.
Навіщо тобі твоя віра,
Якщо ти не віриш у все це?!
Напівпорожня надія
Рятує від порожнечі,
Навіщо тобі країна,
Якщо ти плануєш втечу?!
Дорога кінця не має,
А ти пройти її маєш.
Життя полюбить навзаєм
Лиш тих, хто пройшов по краю,
Лиш тих, хто не відхилився,
Хто не рахував зиски,
Хто стиснув зуби й бився
За чесне і вічне!
Все, що тебе не вбиває,
Робить тебе сильнішим.
Ти ніби ще дишеш,
І раптом ледь не вмираєш.
Життя дає тобі здачі,
Планета з-під ніг тікає.
І все, що тебе не вбиває…
Нехай…
Підіймай, підіймай,
Підіймайся й лети!
Підіймай, підіймай,
Підіймайся й лети!
Бо все, що тебе не вбиває,
Робить тебе сильнішим.
Ти ніби ще дишеш,
І раптом ледь не вмираєш.
Життя дає тобі здачі,
Планета з-під ніг тікає.
І все, що тебе не вбиває,
Нехай тебе не лякає.
Друже!